Аромазин (ексеместан) 25 мг. 30 таб. PFIZER, Італія

Взаємозамінні препарати з однаковою діючою речовиною:

Аромазін

Аромастан

Екземарин

Екземестан - Віста

Екземестан Гріндекс

Екземестан-Тева

Екзомесин

склад

діюча речовина: exemestane;

1 таблетка містить екземестану 25 мг

допоміжні речовини: маніт (Е 421), гіпромеллоза, полісорбат 80, кросповідон, кремнію діоксид водний, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю (тип А), магнію стеарат цукрова оболонка (гіпромеллоза, емульсія симатик, (Е 171), метилпарагідроксибензоат (Е 218), спирт полівініловий, воску цетил ефіри, тальк, віск карнаубський) чорнило: шеллак, заліза оксид (Е 172), титану оксид (Е171), спирт етиловий, спирт ізобутиловий.

Лікарська форма

Пігулки, вкриті цукровою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті цукровою оболонкою, від білого до злегка сірого кольору, діаметром близько 6 мм з написом цифрами 7663 чорним чорнилом з одного боку.

Фармакологічна група

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів. Код ATX L02B G06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Екземестан є незворотним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за своєю структурою до природної речовини андростендіону. У жінок у період постменопаузи естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під дією ферменту ароматази в периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним та селективним методом лікування гормонзалежного раку молочної залози у жінок у період постменопаузи. У жінок у період постменопаузи екземестан суттєво знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг, максимальне зниження (> 90%) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У пацієнток у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг щодня, загальний рівень ароматази знижувався на 98%.

Екземестан не має прогестагенної та естрогенної активності. Невелика андрогенна активність, ймовірно, пов'язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні препарату у високих дозах. Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався до або після тесту АСТН; цим було продемонстровано селективність стосовно інших ферментів, що у гормональному обміні. У зв'язку з цим немає необхідності в замісній терапії кортикостероїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівня ЛГ та ФСГ у сироватці крові відзначається навіть за низьких доз цей ефект однак є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв'язку, на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також і у жінок під час постменопаузи).

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після прийому екземестан швидко абсорбується. Доза поглинається із шлунково-кишкового тракту, висока. Абсолютної біологічної доступності не встановлено, хоча поширення має бути обмеженим ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 години та становить 18 нг/мл. Одночасне застосування препарату з їжею збільшує його біодоступність на 40%.

Розподіл. Об'єм розподілу екземестану без корекції на пероральну біодоступність 20000 л. Фармакокінетика екземестану є лінійною і кінцевий час напіввиведення становить 24 години. Зв'язування з білками плазми становить 90% і не залежить від концентрації. Ексеместан та його метаболіти пов'язуються з еритроцитами. Ексеместан не накопичується непередбачувальним шляхом після застосування повторних доз.

Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окислення метиленової групи (6) за допомогою ізоферменту CYРЗА4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за допомогою альдокеторедуктаз з подальшою кон'югацією. Кліренс ексеместану становить приблизно 500 л/год. без корекції на пероральну біодоступність.

Після інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідне з'єднання. Кількість препарату в незміненому вигляді, що виділяється із сечею, становить 1% дози. Однакова кількість (40%) ексеместану, міченого ізотопом 14 C, виділялася із сечею та калом протягом тижня.

Спеціальні групи. Вік. Істотної кореляції між системною експозицією препарату Аромазин та віком пацієнток не спостерігалося.

Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки – див. «Особливості застосування».

свідчення

Ад'ювантна терапія у жінок з інвазивним раком молочної залози ранніх стадій з позитивною пробою на естрогенові рецептори в період постменопаузи після 2-3 років початкової ад'ювантної терапії тамоксифеном.

Лікування поширеного раку молочної залози у жінок із природним або індукованим постменопаузальним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після терапії антиестрогенів. Не була продемонстрована ефективність у пацієнток із негативною пробою на естрогенові рецептори.

Протипоказання

Аромазин протипоказаний пацієнткам із гіперчутливістю до активного інгредієнта препарату або до будь-якого іншого компонента препарату. Препарат також протипоказаний у передменопаузальний період, жінкам у період вагітності та годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Результати досліджень in vitro показали, що цей препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 ЗА4 (CYРЗА4) та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. Під час клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYРЗА4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

Хоча у фармакокінетичних дослідженнях взаємодії з рифампіцином, потужним інгібітором CYP3A4, спостерігалися фармакокінетичні ефекти, фармакологічна активність препарату (тобто пригнічення естрогену) не було порушено і корекція дози не потрібна.

Аромазин не застосовувати з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при одночасному застосуванні вони мають негативну фармакологічну дію.

особливості застосування

До початку лікування інгібіторами ароматази слід проводити оцінку рівнів 25-гідрокси вітаміну D в організмі, оскільки часто виникає тяжкий дефіцит, пов'язаний з ранніми стадіями раку молочної залози. Жінкам із дефіцитом вітаміну D необхідно отримувати додатково вітамін D.

Враховуючи механізм дії, Аромазін не слід призначати жінкам з пременопаузним ендокринним статусом. Тому у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузальний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.

Враховуючи, що Аромазин є препаратом, який сильно знижує рівень естрогенів, очікується зменшення мінеральної щільності кісток. За ад'ювантної терапії препаратом жінкам, які страждають на остеопороз або є ризик його виникнення, слід оцінити параметри мінеральної щільності кісток за допомогою денситометрії на початку лікування. Пацієнти, які застосовують Аромазин, слід спостерігати, а за необхідності – розпочати терапію остеопорозу.

Таблетки Аромазин містять сахарозу, їх не можна призначати пацієнткам з рідкісними вродженими дефектами метаболізму фруктози, мальабсорбцією глюкози та галактози або недостатністю ізомальтази сахарози.

Таблетки Аромазин містять метилпарабен, який може викликати алергічні реакції (можливо відстрочені).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (CL з r

Пацієнти з печінковою недостатністю.

У пацієнтів з ураженням печінки середнього або тяжкого ступеня рівень експозиції екземестану у 2-3 рази вищий у порівнянні зі здоровими добровольцями. Коригування дози не потрібне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому Аромазін протипоказаний вагітним жінкам.

Годування груддю. Аромазин також не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.

Жінки у перименопаузальному періоді або з потенціалом народжувати.

З жінками, які мають потенціал завагітніти, лікар повинен обговорити необхідність у відповідній контрацепції, а також з жінками, які перебувають у перименопаузальному або нещодавно перейшли в постменопаузальний період, поки їхній постменопаузальний статус не стане повністю вивчений.

Здатність проводити швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення, тому пацієнткам слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та пацієнтки похилого віку

Аромазин рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на день щодня, бажано після їди.

У пацієнток з раком молочної залози на ранніх стадіях лікування за допомогою Аромазину необхідно продовжувати до завершення п'ятирічної послідовної ад'ювантної гормональної терапії (продовження терапії Аромазин після застосування тамоксифену) або до виникнення рецидиву пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування Аромазином слід продовжувати, поки прогресія пухлини очевидна.

Пацієнткам з недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.

Діти.

Препарат не рекомендується застосовувати для дітей.

Передозування

Дані застосування Аромазин у разових дозах 600-800 мг свідчать про хорошу переносимість цих доз. Доза Аромазину, що може призвести до появи небезпечних для життя симптомів, не встановлена. У дослідах на тваринах летальність реєструвалася після введення одноразової дози, еквівалентної відповідно 2000 та 4000 рекомендованої людської дози в мг/м 2 . Специфічних антидотів при передозуванні немає; слід проводити симптоматичне лікування.

побічні реакції

Аромазин загалом переносився добре у всіх дослідженнях при застосуванні дози 25 мг/добу. Небажані явища зазвичай були від слабкого до помірного ступеня тяжкості.

Частота припинення лікування через небажані явища склала 7,4% у пацієнток з раком молочної залози на ранній стадії, які отримували лікування Аромазином після стартової ад'ювантної терапії тамоксифеном. Найбільш поширеними небажаними явищами були припливи (22%), артралгія (18%) та підвищена стомлюваність (16%).

Частота припинення лікування через небажані явища склала 2,8% у загальній популяції хворих з поширеним раком молочної залози. Найбільш поширеними небажаними явищами були припливи (14%) та нудота (12%).

Більшість небажаних явищ можна пояснити нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад, припливи).

Нижче наведені побічні реакції різних органів та систем організму. Дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000) ).

З боку метаболізму та обміну речовин: часто – анорексія.

З боку психіки: дуже часто – депресія, безсоння.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль, запаморочення, часто – зап'ястний тунельний синдром; нечасто – сонливість.

З боку судин: дуже часто – припливи.

З боку травного тракту: дуже часто – біль у животі, нудота – блювання, діарея, запор, диспепсія.

З боку травної системи: дуже часто – підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня лужної фосфатази у крові.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – збільшення потовиділення; часто - алопеція, висипання.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у суглобах та м'язах (включаючи артралгію та меншою мірою – біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міалгія, скутість у суглобах) часто – переломи, остеопороз.

Загальні порушення: дуже часто – біль, підвищена стомлюваність; часто - периферичні набряки; нечасто - астенія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: у пацієнток з поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенію та лейкопенію. Епізоди зниження кількості лімфоцитів відзначали приблизно у 20% пацієнток, які приймали Аромазин, зокрема у пацієнток з існуючою лімфопенією, проте середня кількість лімфоцитів протягом досить тривалого часу у цих пацієнток суттєво не змінювалася; також не відзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції. Ці ефекти не спостерігалося у пацієнток із ранніми стадіями раку молочної залози.

В рамках дослідження початкової стадії раку молочної залози частота ішемічних кардіальних ускладнень у групах лікування екземестаном та тамоксифеном склала 4,5% та 4,2% відповідно. Значної різниці не було помічено для жодного з індивідуальних серцево-судинних ускладнень, у тому числі артеріальної гіпертензії (9,9% порівняно з 8,4%), інфаркту міокарда (0,6% порівняно з 0,2%) та серцевої недостатності (1,1% порівняно з 0,7%). Також мали місце вагінальна геморагія (4% проти 5,3%), рак початкової стадії інших органів (3,6% проти 5,3%), тромбоемболії (0,7% проти 0,8%) .

Екземестан був пов'язаний з великою кількістю випадків гіперхолестеринемії порівняно з тамоксифеном (3,7% порівняно з 2,1%).

В рамках дослідження початкової стадії раку молочної залози виразка шлунка спостерігалася з дещо більшою частотою у групі екземестану порівняно з групою тамоксифену (0,7% порівняно з <0,1%). Більшість пацієнтів, які мали виразку шлунка, одночасно з терапією екземестаном приймали супутнє лікування нестероїдними протизапальними засобами та/або мали виразку в анамнезі.

Постмаркетинговий досвід

З боку імунної системи: нечасто – підвищена чутливість.

З боку нервової системи: часто – парестезії.

З боку травної системи: рідко – гепатит, холестатичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – кропив'янка, свербіж; рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

термін придатності

3 роки.

умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.